Етапи планування уроку й підготовки до нього викладача
1. Розробка системи уроків із теми або розділу.
2. Визначення освітньо-виховно-розвивальних завдань уроку на основі програми, методичних посібників, підручника, додаткової літератури.
3. Відбір оптимального змісту матеріалу уроку, розчленування його на низку опорних знань, дидактична обробка.
4. Виокремлення головного матеріалу, який учень має опанувати на уроці.
5. Формулювання навчальних завдань уроку.
6. Розробка структури уроку,визначення його типу й найдоцільніших методів і прийомів навчання.
7. Реалізація зв’язків з іншими предметами під час вивчення нового матеріалу й розвитку нових умінь учнів. „
8. Планування дій педагога та учнів на всіх етапах уроку.
9. Добір дидактичних засобів уроку (кіно-й діафільмів), картин, плакатів, карток, схем, допоміжної літератури тощо).
10. Перевірка обладнання й технічних засобів навчання.
11. Планування записів і замальовок на дошці викладачем і виконання аналогічної роботи учнями на дошці і в зошитах.
12. Передбачення обсягу й форм самостійної роботи учнів на уроці.
13. Добір нових форм і прийомів закріплення здобутих знань на уроці й удома, прийомів узагальнення знань.
14. Складання списку учнів, знання та вміння яких перевірятимуть за допомогою відповідних форм і методів; визначення змісту, обсягу й форм домашнього завдання, продумування методики домашнього завдання.
15. Продумування форм підбиття підсумків уроку.
16. Планування позакласної роботи з теми.
17. Запис плану й перебігу уроку відповідно до вимог.
Орієнтовний алгоритм календарно-тематичного плану
Загальні питання плану:
1 - дата;
2 - номер уроку з теми;
3 - тема уроку;
4 - тип уроку;
5 - триєдина мета уроку;
6 - методи навчання;
7 - повторюваний матеріал, що актуалізує опорні знання та вміння учнів.
8 - види контролю знань і зворотного зв’язку;
9 - визначення знань, умінь і навичок, розвиток яких планується на уроці.
Індивідуальні питання, які розв’язують на уроці:
1 - реалізація виховного потенціалу уроку;
2 - зв’язок навчального матеріалу з життям, практикою;
3 - дидактичні засоби уроку;
4 - самостійна робота учнів на уроці;
5 - методи закріплення пройденого на уроці;
6 - домашнє завдання (репродуктивне й творче).
АЛГОРИТМ ДІЙ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО УРОКУ
1. Урахування особливостей учнів :
- сильний, слабкий, неоднорідний, пасивний, активний, тощо);
- ставлення учнів до предмета;
- теми роботи;
- сформованість навчальних умінь;
- загальна підготовка учнів;
- ставлення до різних видів навчальної діяльності;
- ставлення до різних форм навчальної роботи, зокрема
- нестандартних;
- загальна дисципліна учнів.
Урахування своїх особливостей:
тип нервової системи; комунікабельність;
емоційність під час організації навчальної діяльності учнів; управління сприйняттям нового навчального матеріалу учнями; уміння долати поганий настрій; упевненість у своїх знаннях, уміннях; навички імпровізації;
уміння користуватися різними засобами навчання, зокрема ІКТ.
ТРУДНОЩІ ВИКЛАДАЧІВ У ПІДГОТОВЦІ ДО СУЧАСНОГО УРОКУ
I. Організація уроку, що сприятиме не лише опануванню навчального матеріалу всіма учнями, а й їхній самостійній пізнавальній діяльності, розумовому розвитку, Це пов’язано з підготовкою навчального матеріалу й добором відповідних методів навчання.
II. Знаходження способів і прийомів створення навчальних ситуацій, добір дидактичного матеріалу (завдання для самостійної пізнавальної діяльності творчого характеру, завдання, пов’язані з життям, добір наочних посібників тощо), що забезпечить ефективну пізнавальну діяльність усіх учнів відповідно до їхніх здібностей і підготовки.
III. Необхідність комплексного застосування різних засобів навчання, зокрема й технічних, орієнтованих на підвищення темпу уроку й економію часу для опанування нового навчального матеріалу, способів його вивчення, а також використання набутих знань, умінь і навичок.
IV. Складність формування мотивів навчання, розвиток пізнавального інтересу учнів із теми, підвищення їхнього емоційного настрою й забезпечення єдності навчання, виховання та розвитку.
Причини труднощів:
1. Змінилося співвідношення діяльності викладача та учнів у навчальному процесі, що потребує пошуків нової схеми взаємодії педагога й учнів. Збільшилася організація самостійної пізнавальної діяльності учнів. Збільшилася інформативність навчального матеріалу, а також активізувалася діяльність учнів: вони виконують багато навчально- практичних робіт (аналізують, обговорюють, розв’язують завдання, ставлять досліди, пишуть різні реферати, доповіді), а приватні методики ще мало в цьому допомагають викладачу.
2. Наукова організація праці належним чином не ввійшла в практику училища.
3. Молоді викладачі діють за інерцією: вони намагаються викладати так, як викладали їм, не враховуючи змін в освітній системі.
4. Виклад навчального матеріалу в підручниках інформаційний, у них немає варіативних завдань, завдань для творчої діяльності учнів.
5. Відсутність планомірної роботи викладача над розвитком творчих здібностей.
ПРАВИЛА ЩОДО УСПІШНОГО ПОДОЛАННЯ ТРУДНОЩІВ НА УРОЦІ
Загальні:
1. Визначити місце уроку в темі, а теми - у річному курсі, виокремити
загальне завдання уроку.
2. Дібрати три типи книжок, що стосуються теми уроку: наукові,
науково-популярні, методичні.
Ознайомитись із їх змістом.
3. Переглянути навчальну програму, перечитати пояснювальну записку, з’ясувати завдання викладача.
4. Відновити в пам’яті матеріал підручника, виокремити опорні знання, уміння й навички._
5. Конкретизувати головну мету уроку, сформулювати й зафіксувати її в плані.
6. Виокремити головну ідею уроку. Визначити, що має зрозуміти, запам’ятати учень на уроці, знати й уміти після уроку.
7. Визначити потрібний навчальний матеріал, його обсяг, цікаві факти, що підтверджують головну ідею.
8. Окреслити зміст уроку відповідно до його завдань, визначити методи ведення уроку, дібрати ефективні способи вивчення нового матеріалу, розвитку нових умінь і навичок.
9. Записати передбачуваний перебіг уроку в план і уявити його як цілісне явище, процес.
Особисті:
1. Бути зібраним , чітко і ясно ставити завдання перед учнями, послідовно вести їх до поставленої мети.
2. Бути доброзичливим, не ображати учнів, не обурюватися на їх незнання або нерозуміння. Пам’ятати, що навіть якщо більшість учнів чогось не знає, не розуміє, помилку треба шукати в способах організації їхньої діяльності.
3. Не перебивати учня, дати йому договорити. Нечітка відповідь може бути наслідком незрозумілого запитання.
4. Завдання та інструктаж учням слід давати чітко, стисло, а обов’язково з’ясувати розуміння вимоги.
Пильно стежити за відгуком учнів на розповідь, завдання, вимоги. Втрата уваги - сигнал про необхідність змінити темп,повторити викладене або використати додатковий матеріал.
5. Пам’ятати, що показником уваги можуть бути активне слухання, зосередженість на завданні.
6. Економити час, починати урок вчасно, закінчувати його із дзвінком, не допускати довгих сентенцій,зосередження уваги на окремих учнях.
7. Вимоги, висунуті до учнів, слід обов’язково реалізовувати. Жодну вимогу на уроці не слід декларувати.
8. Підтримувати інтенсивний темп уроку, але посильний для більшості.
9. Стимулювати запитання учнів, підтримувати ініціативу, схвалювати їхню обізнаність.
2. Визначення освітньо-виховно-розвивальних завдань уроку на основі програми, методичних посібників, підручника, додаткової літератури.
3. Відбір оптимального змісту матеріалу уроку, розчленування його на низку опорних знань, дидактична обробка.
4. Виокремлення головного матеріалу, який учень має опанувати на уроці.
5. Формулювання навчальних завдань уроку.
6. Розробка структури уроку,визначення його типу й найдоцільніших методів і прийомів навчання.
7. Реалізація зв’язків з іншими предметами під час вивчення нового матеріалу й розвитку нових умінь учнів. „
8. Планування дій педагога та учнів на всіх етапах уроку.
9. Добір дидактичних засобів уроку (кіно-й діафільмів), картин, плакатів, карток, схем, допоміжної літератури тощо).
10. Перевірка обладнання й технічних засобів навчання.
11. Планування записів і замальовок на дошці викладачем і виконання аналогічної роботи учнями на дошці і в зошитах.
12. Передбачення обсягу й форм самостійної роботи учнів на уроці.
13. Добір нових форм і прийомів закріплення здобутих знань на уроці й удома, прийомів узагальнення знань.
14. Складання списку учнів, знання та вміння яких перевірятимуть за допомогою відповідних форм і методів; визначення змісту, обсягу й форм домашнього завдання, продумування методики домашнього завдання.
15. Продумування форм підбиття підсумків уроку.
16. Планування позакласної роботи з теми.
17. Запис плану й перебігу уроку відповідно до вимог.
Орієнтовний алгоритм календарно-тематичного плану
Загальні питання плану:
1 - дата;
2 - номер уроку з теми;
3 - тема уроку;
4 - тип уроку;
5 - триєдина мета уроку;
6 - методи навчання;
7 - повторюваний матеріал, що актуалізує опорні знання та вміння учнів.
8 - види контролю знань і зворотного зв’язку;
9 - визначення знань, умінь і навичок, розвиток яких планується на уроці.
Індивідуальні питання, які розв’язують на уроці:
1 - реалізація виховного потенціалу уроку;
2 - зв’язок навчального матеріалу з життям, практикою;
3 - дидактичні засоби уроку;
4 - самостійна робота учнів на уроці;
5 - методи закріплення пройденого на уроці;
6 - домашнє завдання (репродуктивне й творче).
АЛГОРИТМ ДІЙ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО УРОКУ
1. Урахування особливостей учнів :
- сильний, слабкий, неоднорідний, пасивний, активний, тощо);
- ставлення учнів до предмета;
- теми роботи;
- сформованість навчальних умінь;
- загальна підготовка учнів;
- ставлення до різних видів навчальної діяльності;
- ставлення до різних форм навчальної роботи, зокрема
- нестандартних;
- загальна дисципліна учнів.
Урахування своїх особливостей:
тип нервової системи; комунікабельність;
емоційність під час організації навчальної діяльності учнів; управління сприйняттям нового навчального матеріалу учнями; уміння долати поганий настрій; упевненість у своїх знаннях, уміннях; навички імпровізації;
уміння користуватися різними засобами навчання, зокрема ІКТ.
ТРУДНОЩІ ВИКЛАДАЧІВ У ПІДГОТОВЦІ ДО СУЧАСНОГО УРОКУ
I. Організація уроку, що сприятиме не лише опануванню навчального матеріалу всіма учнями, а й їхній самостійній пізнавальній діяльності, розумовому розвитку, Це пов’язано з підготовкою навчального матеріалу й добором відповідних методів навчання.
II. Знаходження способів і прийомів створення навчальних ситуацій, добір дидактичного матеріалу (завдання для самостійної пізнавальної діяльності творчого характеру, завдання, пов’язані з життям, добір наочних посібників тощо), що забезпечить ефективну пізнавальну діяльність усіх учнів відповідно до їхніх здібностей і підготовки.
III. Необхідність комплексного застосування різних засобів навчання, зокрема й технічних, орієнтованих на підвищення темпу уроку й економію часу для опанування нового навчального матеріалу, способів його вивчення, а також використання набутих знань, умінь і навичок.
IV. Складність формування мотивів навчання, розвиток пізнавального інтересу учнів із теми, підвищення їхнього емоційного настрою й забезпечення єдності навчання, виховання та розвитку.
Причини труднощів:
1. Змінилося співвідношення діяльності викладача та учнів у навчальному процесі, що потребує пошуків нової схеми взаємодії педагога й учнів. Збільшилася організація самостійної пізнавальної діяльності учнів. Збільшилася інформативність навчального матеріалу, а також активізувалася діяльність учнів: вони виконують багато навчально- практичних робіт (аналізують, обговорюють, розв’язують завдання, ставлять досліди, пишуть різні реферати, доповіді), а приватні методики ще мало в цьому допомагають викладачу.
2. Наукова організація праці належним чином не ввійшла в практику училища.
3. Молоді викладачі діють за інерцією: вони намагаються викладати так, як викладали їм, не враховуючи змін в освітній системі.
4. Виклад навчального матеріалу в підручниках інформаційний, у них немає варіативних завдань, завдань для творчої діяльності учнів.
5. Відсутність планомірної роботи викладача над розвитком творчих здібностей.
ПРАВИЛА ЩОДО УСПІШНОГО ПОДОЛАННЯ ТРУДНОЩІВ НА УРОЦІ
Загальні:
1. Визначити місце уроку в темі, а теми - у річному курсі, виокремити
загальне завдання уроку.
2. Дібрати три типи книжок, що стосуються теми уроку: наукові,
науково-популярні, методичні.
Ознайомитись із їх змістом.
3. Переглянути навчальну програму, перечитати пояснювальну записку, з’ясувати завдання викладача.
4. Відновити в пам’яті матеріал підручника, виокремити опорні знання, уміння й навички._
5. Конкретизувати головну мету уроку, сформулювати й зафіксувати її в плані.
6. Виокремити головну ідею уроку. Визначити, що має зрозуміти, запам’ятати учень на уроці, знати й уміти після уроку.
7. Визначити потрібний навчальний матеріал, його обсяг, цікаві факти, що підтверджують головну ідею.
8. Окреслити зміст уроку відповідно до його завдань, визначити методи ведення уроку, дібрати ефективні способи вивчення нового матеріалу, розвитку нових умінь і навичок.
9. Записати передбачуваний перебіг уроку в план і уявити його як цілісне явище, процес.
Особисті:
1. Бути зібраним , чітко і ясно ставити завдання перед учнями, послідовно вести їх до поставленої мети.
2. Бути доброзичливим, не ображати учнів, не обурюватися на їх незнання або нерозуміння. Пам’ятати, що навіть якщо більшість учнів чогось не знає, не розуміє, помилку треба шукати в способах організації їхньої діяльності.
3. Не перебивати учня, дати йому договорити. Нечітка відповідь може бути наслідком незрозумілого запитання.
4. Завдання та інструктаж учням слід давати чітко, стисло, а обов’язково з’ясувати розуміння вимоги.
Пильно стежити за відгуком учнів на розповідь, завдання, вимоги. Втрата уваги - сигнал про необхідність змінити темп,повторити викладене або використати додатковий матеріал.
5. Пам’ятати, що показником уваги можуть бути активне слухання, зосередженість на завданні.
6. Економити час, починати урок вчасно, закінчувати його із дзвінком, не допускати довгих сентенцій,зосередження уваги на окремих учнях.
7. Вимоги, висунуті до учнів, слід обов’язково реалізовувати. Жодну вимогу на уроці не слід декларувати.
8. Підтримувати інтенсивний темп уроку, але посильний для більшості.
9. Стимулювати запитання учнів, підтримувати ініціативу, схвалювати їхню обізнаність.
Коментарі
Дописати коментар