Відвідування уроків - головна ланка контрольно-аналітичної діяльності у навчальному закладі

Основною формою організації навчання у ПТНЗ залишається урок. Особлива увага при вивченні стану викладання предмета звертається на відвідування і аналіз уроків викладачів. Це дає можливість керівникам закладу не тільки вивчати проблему якості викладання предметів, а й аналізувати якість знань, умінь та навичок учнів, знаходити шляхи підвищення педагогічної майстерності педагогічних працівників.

Відвідування уроків планується і доводиться до відома всього колективу. Воно відображене у графіку внутрішнього контролю. Таке планування знімає, перш за все, стресовий стан педагога, виключає конфліктні ситуації. Крім того, дозволяє кожному викладачеві, враховуючи свої можливості, краще підготуватися до уроку, проявити себе з кращого боку. У підсумку це позитивно впливає на навчально-виховний процес в цілому, створює можливості для якісного викладання і навчання.

Відвідування уроків з тих предметів, стан викладання яких вивчається, здійснюється більш інтенсивно, адже для об’єктивної оцінки діяльності викладачів необхідно ознайомитись із системою їхньої роботи. Доцільним є відвідування усього циклу уроків, який охоплює навчальну тему. Тому мета їх відвідування - «Вивчення системи роботи викладача».

Серйозна увага повинна приділятись аналізу відвіданих уроків. Аби він був науковим, об’єктивним і носив конструктивний характер, до відвідування уроків слід ретельно готуватись. Ефективно проводити аналіз уроків допоможуть наведені нижче поради.

Правила проведення аналізу уроку:

• Дружелюбність, доброзичливість.
• Пошук в уроці кращого, а не гіршого. Не чіплятись до дрібниць.
• Конкретність і лаконічність висловлювань.
• Урок слід аналізувати, а не полемізувати з викладачем.
• Не повчати викладача, а давати слушні рекомендації щодо підвищення ефективності уроку.

Показники якісного аналізу уроку:

• Органічний зв'язок з метою відвідування уроку, фіксація ступеня її реалізації.
• Використання доцільних показників та критеріїв оцінки уроку.
• Недопущення поверховості аналізу.
• Виділення найістотніших параметрів уроку.
• Розкриття причин позитивних результатів і недоліків.
• Конкретність, обґрунтованість і переконливість висновків, їх конструктивність.
• Сформованість висновків на наукових засадах.

Викладач, як професіонал, має право вимагати, щоб його оцінював професіонал з фахової та методичної точок зору, об’єктивно і неупереджено.

Вимоги до рекомендацій, які даються після відвідування уроку:

• Відповідність висновкам і меті відвідування.
• Орієнтація викладача на усунення причин, що зумовили недоліки (вибір методичних прийомів навчання, удосконалення організаційних форм уроку, раціональність використання допоміжних засобів навчання тощо).
• Реальність (чи створені у навчальному закладі відповідні умови для викладача).
• Передбачення розвитку наявного у викладача досвіду.

Існує кілька підходів до аналізу уроку, основними з яких є лінійний (хронологічне виділення результатів та прорахунків), поелементний (виділення змісту, методів та форм навчання) та системний (установлення причин, які зумовили як позитивні, так і негативні результати). Кожний з цих підходів має право бути застосованим під час вивчення стану викладання предмета. Однак, перевагу бажано надавати останньому.